Діагностика бронхіальної астми
Для остаточного встановлення діагнозу «бронхіальна астма» дитини необхідно обстежити в умовах спеціалізованого алергологічного відділення дитячої лікарні або амбулаторно, але під спостереженням лікаря-алерголога. Опитування батьків – важливий момент у діагностиці астми. Лікаря цікавить, як протікала вагітність, чи траплялися під час неї токсикоз, хвороби, порушення дієти. Чи не було ускладнень при пологах і проблем зі здоров’ям у новонародженого малюка. Чим він хворів, не призначалися йому антибіотики і як він їх переносив, яка була реакція на профілактичні щеплення. Чи отримував він грудне вигодовування, не спостерігалося чи харчової алергії і чи немає реакцій на шерсть тварин. Також потрібно з’ясувати, чи не страждають чи алергічними захворюваннями близькі родичі (бронхіальну астму, поліноз, харчової і лікарської непереносимістю і т.д.). Так само лікар розпитує, як у дитини починаються і протікають напади задухи. Чи не відзначається сезонність в їх виникненні. З’ясовує ймовірні приводи для початку нападів (контакт з твариною, прогулянка в парку, фізичне навантаження і т.д.). Які препарати використовувалися і який їхній ефект. Всі ці відомості необхідні лікарю для того, щоб правильно обстежити дитину, встановити діагноз і призначити лікування. Під час консультації добре мати при собі поліклінічну карту дитини, де є записи про перенесені захворювання, результати аналізів крові, дані інших діагностичних досліджень. Виявлення причинно-значущого алергену – це наступний етап діагностики. Визначити, який саме алерген викликає захворювання, можна за допомогою шкірних проб. Принцип їх постановки такий. На шкірі з внутрішньої сторони передпліччя пацієнта робляться маленькі подряпини або уколи, потім на них крапають розчин, що містить молекули якого-небудь алергену (існують спеціальні готові набори харчових, пилкових, побутових алергенів). При наявності у дитини підвищеної чутливості до конкретного алергену, на шкірі виникає пухир. Це відбувається досить швидко, як правило, протягом 20 хвилин. Таким чином, вдається виявити речовину, «винну» в алергічній реакції пацієнта. Метод досить простий. Однак постановка шкірних проб можлива тільки в алергологічному кабінеті і проводиться спеціально навченої медичною сестрою під наглядом лікаря. Крім того, у нього є свої протипоказання. Проба не проводиться:

відразу після нападу бронхіальної астми або на фоні прийому протиалергічних препаратів;
під час нападу, а також при супутньому загостренні іншого алергічного захворювання (наприклад, атопічного дерматиту);
дітям молодше 3 років – вони не в змозі витримати процедуру, тобто дозволити нанести собі на руку подряпини, а потім витримати 20 хвилин контакту з розчином алергену.

Виявити причинно-значущі алергени незалежно від стану здоров’я дитини та її віку дозволяють лабораторні методи. Найпоширеніший з них – імуноферментний аналіз (ІФА), при якому одноразово беруть кров з вени (не обов’язково натщесерце) і визначають наявність у сироватці крові специфічних захисних білків (антитіл), що виробляються у відповідь на дію «винного»  алергену. Аллергообслідування дитини рекомендується проводити раз на 2-3 роки, так як спектр алергенів може з часом змінюватися. Всім дітям старше 5 років з підозрою на БА досліджують функцію зовнішнього дихання (ФЗД). Це дослідження дихальної функції легень. За допомогою спеціального приладу вимірюються параметри видиху, і на екрані відображається графічна крива з зазначенням основних показників роботи дихальної системи. При цьому виявляється рівень бронхіальної прохідності. Таке дослідження дозволяє індивідуально підібрати лікарський препарат для конкретного хворого. Обструкція, тобто звуження бронхів найбільш різко буває виражена під час загострення (період повторюваних нападів), але вона зберігається і після зникнення клінічних проявів нападу, хоча і в меншій мірі. А у багатьох хворих спостерігається і між періодами загострень, особливо при тяжкому перебігу астми.Важливу відміну бронхіальної астми від інших хронічних хвороб легенів – в оборотності обструкції, яка не має неухильно прогресуючого перебігу. Ступінь звуження бронхів може змінюватися в одного і того ж хворого в різні періоди хвороби і навіть протягом одного дня.
Амбулаторна допомога
Якщо діагноз БА встановлений, дитині необхідно спостереження у дитячого алерголога, наприклад, в алергологічному кабінеті дитячої поліклініки за місцем проживання. Навіть за відсутності нападів слід 1 раз в 3 місяці показувати дитинуи лікарю-алергологу. Діти, які страждають важкою формою бронхіальної астми, мають право на оформлення інвалідності. У великих містах існують спеціальні оздоровчі центри для хворих на бронхіальну астму, де поряд з консультативною допомогою діти можуть отримувати масаж, навчатися дихальної гімнастики. Ще один вид лікування, що практикується в подібних центрах – використання спелеокамери. Спелеокамера називають лікувальне приміщення, стіни, підлога і стеля якого облицьовані природними солями, які містять калій, мають лікувальну і бактерицидну (вбиває бактерії) ефектом. Особливий підтримуваний тут мікроклімат цілюще впливає на легені. При необхідності дитині за місцем проживання надають путівку в санаторій для дітей з бронхо-легеневою патологією. На сучасному етапі при аллергокабінетах працюють так звані Астма – школи. У них проходять навчання діти, які страждають на астму, і їх батьки. Крім роз’яснення проблем бронхіальної астми, вони отримують корисні поради по лікуванню як в приступной, так і у внеприступний період, відомості про нові препарати, а також навчаються правильно користуватися допоміжними пристроями для кращої доставки ліків в бронхи-дозованими аерозольними інгаляторами (ДАЇ), небулайзерами і т.д.
Прилади-помічники
Батькам корисно знати, що існують різні способи доставки протиастматичних ліків в організм. Крім таблеток, сиропів і мікстур, які застосовуються перорального (через рот) існують препарати для підшкірного, внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення. Їх використовують переважно в умовах стаціонару. Але є також велика група лікарських засобів, які вводяться в організм за допомогою інгаляцій. Наприклад, дозовані аерозольні інгалятори (ДАЇ) – портативні балончики з ліками. Перевага ДАЇ полягає в тому, що ліки подається суворо дозовано, що дозволяє враховувати одержуване кількість препарату, крім того, потрапляючи на слизову бронхів у вигляді аерозолю, воно чинить швидку і ефективну дію, знімаючи спазм. Щоб скористатися інгалятором, потрібно:
зняти захисний ковпачок,
струснути інгалятор,
плавно видихнути,
обхопити мундштук губами,
натискаючи на балончик, повільно і глибоко вдихнути,
затримати дихання приблизно на 10 секунд,
почекати 30 секунд перед другою інгаляцією
Однак маленькі діти не в змозі самостійно зробити повноцінний вдих з ДАІ. Тому для більш повного потрапляння лікарської дози ліків з ДАЇ в організм, існують такі пристосування, як спейсер. Це невелике легкий пристрій у вигляді порожнього циліндра або кулі, забезпечене маскою або мундштуком. Свого роду резервуар, розташований між інгалятором і дихальними шляхами малюка і полегшує прийом ліків. ДАЇ вставляється в спеціальний отвір спейсера, в порожнину якого впорскується доза препарату, а безпосередньо вдихання ліки відбувається через маску (для дітей до 4-х років) або через мундштук (для дітей 4-6 років). Завдяки спейсер ефективність інгаляційної терапії зростає. Іншим пристосуванням для доставки ліків в бронхіальне дерево є небулайзер (від лат. Nebula – туман). Прилад складається з компресора і мундштука, з’єднаних між собою гнучким шлангом. Якщо інгаляція проводиться дітям молодшого віку, на прилад надівається маска. Аерозольний туман добре проникає в нижні відділи дихальних шляхів за допомогою стиснутого повітря або ультразвуку. Небулайзер можна використовувати як в умовах стаціонару, так і вдома. Однак цей прилад занадто громіздкий, щоб носити з собою. Більш того, якщо небулайзер не обладнаний дозиметром, він не дозволяє точно розрахувати дозу ліків. І все ж для дітей молодшого віку маска небулайзера зручніше маски спейсера. Крім того, дітям, у яких спостерігаються важкі напади бронхіальної астми, використання небулайзера для зняття нападу часто буває життєво необхідним.
Основні методи лікування
Самими простими, безпечними і ефективними способами лікування та попередження загострень бронхіальної астми є усунення алергенів і медикаментозна терапія. Коли причинно-значущі алергени виявлено, лікар може дати рекомендації щодо їх усунення (елімінації) з оточення хворої дитини. Найчастіше це робить дуже хороший ефект і призводить до одужання. Наприклад, виявлення пилкових алергенів дозволяє встановити час впливу їх на організм. А знаючи про наявність перехресної алергії (наприклад, алергія на пилок може поєднуватися з алергією на деякі харчові продукти), можна розробити дієту, що дозволяє уникнути хворобливих реакцій. Нерідко попередити загострення хвороби можна, виїжджаючи в іншу кліматичну зону на період цвітіння причинно-значущих рослин. Основне завдання медикаментозної терапії бронхіальної астми полягає в тому, щоб домогтися контролю над захворюванням, тобто зробити загострення більш рідкісними, послабити нічні напади (в ідеалі – добитися їх повного припинення), привести в норму показники функції зовнішнього дихання (ФЗД) та ін. При цьому важливо звести до мінімуму побічні ефекти терапії. А так само усунути обмеження фізичної активності і запобігти можливій інвалідності. Протизапальна терапія В основі бронхіальної астми лежить хронічне запалення, тому ключовою в лікуванні цієї недуги є протизапальні терапія. Її також називають базисної. Вона призначається з урахуванням вихідної ступеня тяжкості захворювання. Кращий інгаляційний спосіб введення препаратів, дітям старше 5 років обов’язковий контроль ФЗД (дитині до 5 років важко впоратися із завданням лікаря і зробити видих в спеціальний апарат). Базисна терапія проводиться довго, і скасовувати її самостійно не можна, так як це часто викликає загострення, причому тяжкість перебігу хвороби в подібному випадку може посилитися. Регулярне спостереження фахівця допоможе не тільки попередити загострення бронхіальної астми, але і скорегувати лікування і по можливості зменшити обсяг отримуваних препаратів. Якщо у дитини спостерігається легке або среднетяжелое перебіг хвороби (1, 2, 3 одиниці БА) 2, базисна терапія проводиться з використанням дозованих інгаляційних негормональних (нестероїдних) протизапальних засобів. До них відносяться кромоглікату натрію (ІНТА) і недокроміл натрію (тайлед). Ці препарати гальмують вивільнення специфічних речовин, що беруть участь у запаленні слизової оболонки бронхів і при регулярному тривалому (не менше 2 місяців) застосуванні знижують частоту загострень астми, тобто виконують профілактичну роль. Дітям раннього віку проводять інгаляції розчину препарату за допомогою небулайзера масковим способом або через спейсер. При важкому перебігу бронхіальної астми (4 ступінь) або якщо лікування іншими групами препаратів не дає ефекту, необхідно використовувати дозовані інгаляційні гормональні засоби. Це беклометазон, будесонід і ФЛУТИКАЗОНУ. Вони володіють найбільшим протизапальною дією, зменшують набряк слизової оболонки бронхів і секрецію бронхіальних залоз, тим самим покращуючи дихальні функції. Забезпечують захист від бронхоспазму при контакті з алергеном, запобігають зміни структури бронхів – при тривалому застосуванні частота загострень знижується. Ці препарати можуть застосовуватися і короткими курсами (при лікуванні загострень), і тривало, не менше 6-8 місяців (особливо при важкому перебігу бронхіальної астми). Препарати можна вводити в організм за допомогою небулайзера і через спейсер. У важких випадках можуть бути призначені гормони в таблетках і у вигляді ін’єкцій. Як правило, така терапія проводиться в умовах стаціонару. Батьки часто запитують, навіщо дитині призначають лікарські препарати, якщо напади вже припинилися. Справа в тому, що лікування бронхіальної астми спрямовано на те, щоб зняти алергічне запалення, а це відбувається тільки при тривалому застосуванні ліків. Крім того, базисна терапія дозволяє домогтися ремісії (відсутності зовнішніх проявів хвороби). Якщо ремісія не переривалася протягом 5 років, медичне спостереження за дитиною можна припинити. Однак не можна забувати про те, що астма в дитини була. На жаль, напади можуть поновитися у будь-якому віці. В якості додаткових заходів призначають бронхолітики – інгаляційні препарати, що розширюють бронхи. При недостатньому ефекті базисної протизапальної терапії, а також для попередження нападів БА, особливо нічних, дітям старше 4 років у комплекс лікування додають препарати тривалої дії – пролонговані бронхолитики. До них відносяться сальметерол та формотерол. Вони розслабляють гладку мускулатуру бронхів і зменшують їх чутливість до алергену, блокують виділення речовин, що підтримують запалення. Існують також комбіновані препарати, що містять гормони і пролонговані бронхолитики (Серофло та ін), які також використовуються для базисної терапії. Для швидкого усунення легких і помірно виражених симптомів астми призначають інгаляційні дозовані препарати – бронхолитики короткої дії: сальбутамол, вентолін, атровент, фенотерол. Тривалість їх дії – 3-5 годин. Вони швидко знімають спазм бронхів, усувають свистячі хрипи та кашель. В якості додаткової терапії можуть бути використані і такі препарати, що розслаблюють гладку мускулатуру бронхів, як амінофілін, еуфілін в таблетках або ін’єкціях. Якщо контроль над захворюванням встановлений і підтримується протягом певного часу, лікар, як правило, коригує методику лікування, намагаючись зменшити обсяг проведеної терапії. У разі стійких результатів ступінь тяжкості захворювання повинна бути переглянута також у бік зменшення. Проте всі рішення, що стосуються лікування, приймає тільки лікар, тому що можлива не тільки позитивна динаміка, а й ускладнення перебігу недуги.
Препарат екстреної допомоги
Батьки дитини, що страждає БА, завжди повинні мати при собі дозований аерозольний інгалятор – Сальбутамол, який швидко усуне напад астми, або інший препарат, який ефективно бореться з нападами, і пляшечку з негазованої питної водою (рідина зменшить в’язкість мокротиння). Не давайте маленькій дитині інгалятор для самостійного користування. Це може привести до передозування препарату і тяжких наслідків.
Імунотерапія Виявлення алергенів (домашній пил, пилок рослин тощо), що викликають БА, дозволяє в подальшому проводити дітям алерген специфічну імунотерапію (СІТ). Суть методу полягає у введенні в організм дитини з певною періодичністю зростаючих доз «винного» алергену, що призведе до вироблення спеціальних антитіл, які зможуть запобігати напади БА при контакті з алергеном, раніше викликало загострення хвороби. Асіта дозволяє попередити перехід легких форм захворювання у важкі, знижує (або навіть повністю усуває) потребу у лікарських препаратах. За допомогою цієї терапії можна домогтися багаторічної ремісії. Асіта призначається лікарем-алергологом і проводиться ним же за спеціально розробленими схемами. Найбільш широко використовується підшкірний метод введення. В даний час розпочато використання спеціально розроблених алергенів, які можна вводити сублінгвально (під язик) або перорально (через рот). Ці нові методи, безумовно, краще, особливо для дітей. Однак спектр таких алергенів поки невеликий. Найчастіше початковий період курсу Асіта, особливо в молодших дітей (від 3 років), проводиться в стаціонарі в період ремісії: 2-3 ін’єкції алергену щодня протягом 2-3 тижнів. Потім курс триває під наглядом лікаря алергологічного кабінету в поліклініці: 1-2 ін’єкції на тиждень протягом 1-2 місяців. Під час проведення Асіта можливі загострення БА. Для досягнення доброго ефекту, як правило, потрібне проведення не одного курсу Асіта, а двох-трьох. У випадках важкого перебігу хвороби Асіта не проводять.
Прогноз
До поняття «одужання» при бронхіальній астмі слід ставитися з великою обережністю, так як воно представляє по суті лише тривалу ремісію, яка може порушитися під впливом різних причин. Почавшись у дитинстві, астма найчастіше (в 60-80% випадків) залишається з людиною і в зріле роки. Наскільки сприятливим виявиться прогноз, залежить від багатьох факторів, головний з яких – тяжкість захворювання. У хворих з легкою бронхіальною астмою можливе повне звільнення від нападів утрудненого дихання. При бронхіальній астмі середньої тяжкості і пре важкому її перебігу в більшості випадків вдається домогтися поліпшення, однак повне зникнення нападів з віком спостерігається рідко. Крім ступеня тяжкості, на результат хвороби впливає наявність у хворого малюка інших алергічних проявів (харчової і лікарської алергії, полінозу). При лікуванні астми у дітей дуже важлива адекватність і систематичність призначених процедур, своєчасна постановка діагнозу, раннє виявлення та видалення алергенів. Все це дозволяє добитися поліпшення стану хворої дитини. А батьки повинні пам’ятати про те, що бронхіальної астма – це хронічне захворювання, тому що страждає нею дитина потребує постійного нагляду та лікування.