Є діти, які дуже легко орієнтуються в місцевості, у будь-якій ситуації, а є такі діти, яким доводиться докладати великих зусиль, для того, щоб щось зрозуміти. Це залежить від рівня уважності дитини.

Неуважним малюкам дуже важко доводиться в дитячому саду, в школі, ну і взагалі у будь-яких ситуаціях, в яких необхідно зосередитися, і бути уважнішим. Якщо ваша дитина вкрай неуважна, то не думайте, що це пройде саме. Це проблема, яку безпосередньо ви як батьки повинні допомогти дитині вирішити. Для того, щоб здолати неуважність дитина потребує батьківської допомоги і підтримки. Багато батьків думають, що неуважність у дитини з’являється лише із-за незацікавленості в грі або ще в чому-небудь. Малюкові нудно і тому він вважає за краще займатися чимось іншим, цікавішим. Іноді батьки неуважність дитини аргументують таким віком. Насправді це не так, і причина неуважності, швидше за все, абсолютно в іншому.

Причини і види неуважності дитини

Фахівці відмічають декілька причин і видів неуважності.

1) Висока стомлюваність і хронічна втома у дитини. Таким дітям необхідно побудувати зайняття так, щоб вони не були одноманітними і монотонними. Зайняття треба міняти. А фізична слабкість і швидка стомлюваність пов’язані безпосередньо із способом життя дитини і з його здоров’ям. Це залежить від режиму дня, від харчування, кількості часу проведеного на свіжому повітрі і за телевізором або комп’ютером, як часто дитина займається спортом. Подивіться, чи є у вашої дитини все вищеперелічене, якщо ж дитині чогось бракує, то вам варто замислитися, і вирішувати цю проблему. Дитина потребує здорового і правильного режиму, інакше з’являються різні проблеми, і не лише неуважність.

2) Часті переживання і глибокі стреси. При такій проблемі під час гри або зайняття, дитина не те, щоб не зацікавлена в діяльності, а вона, ніби знаходиться в якихось своїх думках, і зайняття, яке  їй пропонують, ніби відволікає її від своїх думок.Дитина, можливо, і робитиме все, що їй пропонують, але робити вона це буде без бажання. Такій дитині потрібний тісний контакт, зворотній зв’язок і різні заманюючі прийоми. Батькам треба уважно стежити за емоціями і мімікою дитини. Стежити треба за виразом обличчя, за інтонацією голосу, спілкуватися з дитиною, ставити їй питання і звичайно ж стежити за собою, як ви спілкуєтеся зі своїм малюком. Акцент треба поставити на питання, тому що коли людині ставлять питання, вона починає думати, слухає, що їй говорять, і спілкується з вами, а не сидить, мовчки, задивившись в певну точку.

Така проблема вирішується нелегко. Необхідно виявити, що викликає у дитини занепокоєння і стреси, про що вона постійно думає, можливо, ніяковість приводить її в такий стан, можливо, ваша дитина не упевнена в собі і тому так поводиться. Цей вид стресу пов’язаний з щоденною діяльністю дитини. По-перше, це взаємовідносини в сім’ї. Часті сімейні проблеми, скандали, грубе відношення до малюка, хвороба або трагедія, усе це може привести дитину в стан самотності, занурення у свої думки. Також це може бути конфлікти з друзями, в школі.

3) Індивідуальне сприйняття дитини. Кожна людина відрізняється від іншого, так і маленькі діти різні. Сприйняття інформації теж може бути різним. Хтось краще сприймає візуально, хтось сприймає все на слух. Тому дитина, яка сприймає інформацію візуально, буде вкрай неуважна, коли їй читатимуть або щось розповідатимуть. А дитина, яка краще все сприймає на слух, неуважно читатиме. Саме тому подання інформації має бути різноманітним. І коли ви зрозумієте, як ваша дитина краще всього сприймає інформацію, в таких формах її і надавайте.

Для вирішення проблеми потрібне в першу чергу виявлення причин неуважності. І тільки потім, коли ви зрозумієте що до чого необхідно допомогти дитині ставати уважнішою. Спілкування з малюком вам допоможе!